Дошкільний навчальний заклад (ясла - садок) комбінованого типу № 60 «Ялинка - Веселинка» Черкаської міської ради.

For up to £250 Bonus for sports, use our exclusive bet365 Bonus www.abonuscode.co.uk Claim your bonus and start betting at bet365 now.

Програма «Українське дошкілля» орієнтує на розширення кола уявлень дітей про культуру, традиції українського народу. Підрозділ «Народознавство» включає ознайомлення дітей із сімейними та родинними традиціями, українською оселею, рідним краєм, народним одягом, українською народною іграшкою, календарно – обрядовими святами, звичаями та традиціями, національною кухнею та народними ремеслами. Такий аспект роботи введений для пізнавального розвитку, збагачення знань дітей про історичні памʼятки, формування стійкого інтересу до народознавчого матеріалу свого регіону, бажання пізнати його ближче.

Народознавство

Молодший дошкільний вік (четвертий рік життя)

  • Вікові можливості дітей

    В умовах активізації взаємодії з навколишнім світом значно роз- ширюється світогляд дитини, розвиваються пізнавальні інтереси. Обсяг інформації, яку дитина одержує з різних джерел, інтенсивно формує допитливість і спостережливість.

    Яскраво виражені почуття, допитливість допомагають дитині імпульсивно, емоційно реагувати на різні радісні чи сумні події, перейматися настроями та емоціями довколишніх що, своєю чер- гою, забезпечує сприйняття дітьми подій, пов’язаних зі звичаями та традиціями.

    Інтенсивний розвиток мовленнєвих умінь сприяє засвоєнню художнього стилю рідної мови. Діти легко засвоюють велике розмаїття слів, звуконаслідувань. Враховуючи психологію дитячого віку, народ- на дидактика пропонує дитині полегшені мовленнєві моделі так званої дитячої мови. Народні забавлянки, пестушки, потішки діти легко запам’ятовують. Образність персонажів, супровід рухами створюють відчуття легкості, впливають на дитячі емоції.

    Діти цього віку емоційно сприймають народне декоративно-ужиткове мистецтво. Різнобарвність форм, кольору, величини, просторового розміщення приваблюють дитину. Розглядаючи предмети народного декоративно-прикладного мистецтва, вони запам’ятовують кольори, форму, призначення, охоче використовують їх у грі. Довго граються і захоплюються народною іграшкою. Об’єднуються у невеликі підгрупи, водячи прості хороводи чи граючись у народні ігри.

  • Освітні завдання

    • Залучати малят до споконвічних національних цінностей у процесі ознайомлення з малими формами українського народного фольклору (потішками, забавлянками, колисковими, лічилками), народними іграми.
    • Ознайомлювати з народними звичаями і традиціями, пов’язаними зі святкуванням (Святого Миколая, Різдва, Великодня, Стрітення), залучати до активної діяльності. Формувати інтерес та повагу до українських звичаїв і традицій.
    • Ознайомлювати з виготовленням української народної іграшки з глини, дерева.
    • Ознайомлювати з українським національним одягом, предметами побуту та традиціями національної кухні. Викликати інтерес до національної культури.
    • Виховувати повагу до сім’ї, родини.
  • Сім’я, родинні традиції

    Допомагати дитині зрозуміти значення слова «сім’я», запам’ятовувати всіх членів своєї родини, називати імена своїх батьків, дідусів, бабусь, братів і сестер, своє ім’я, прізвище, вік; мати уявлення про роль кожного члена сім’ї. Виховувати повагу до рідних. Розучувати коротенькі колискові пісні. Ознайомлювати із загальноприйнятими формами вітання, звертання, пошани, подяки.

  • Українська оселя

    Формувати знання дітей про традиційну українську оселю, предмети домашнього побуту та вжитку: піч, мисник із посудом (глечик, миска з глини, макітра, дерев’яна ложка), меблі (стіл, лава, ослінчик). Звертати увагу дітей на те, що стіл у хаті застелений обрусом (скатертиною), на стінах висять образи, прикрашені вишиваними рушниками, на ліжках – вишивані подушки, розповісти про звичай прикрашати предмети побуту розписом, вишивкою.

  • Краєзнавство

    Розповідати дітям про те, що вони живуть в Україні. Україна вели ка країна, в якій багато міст, сіл, річок, є гори – Карпати і Кримські. Найголовніше місто України – її столиця м. Київ. Звертати увагу на національну символіку України (Прапор, Гімн, Герб), назву свого міста (села), ознайомлювати з найхарактернішими пам’ятками архітектури, визначними людьми краю.

  • Український національний одяг

    Ознайомлювати з українським національним одягом: жіночим (вишита сорочка, спідничка, корсетка, віночок, стрічки, намисто) та чоловічим (штани – шаровари, вишита сорочка, пояс, камізелька), традицією прикрашати одяг вишивкою. Звертати увагу на віночок для дівчинки, розповідати про його призначення та елементи на ньому (квіточки, стрічки).

  • Ігри. Українська народна іграшка

    Розучувати з дітьми потішки, забавлянки, колискові, лічилки, прості народні ігри з наслідуванням. Ознайомлювати з дерев’яною яворівською іграшкою (коник, деркач, пташка, колиска, віз), глиняними опішнянськими та косівськими свистунцями (пташка, баранець, поросятко, півник), а також із сопілкою. Звертати увагу дітей на яскравий колорит розпису іграшок.

  • Календарно-обрядові свята

    Ознайомлювати дітей із традиціями та звичаями, пов’язаними зі святом Святого Миколая (чемним дітям Святий Миколай приносить подарунки); Різдвяними святами – свята вечеря в родині, колядки, щедрівки, віншування, посівання; Стрітення – зустріч зими з весною, ігри, освячення свічок; Великдень – традиції освячення паски, великоднього кошика; розписування писанок, крашанок; водіння гаївок; великодніми іграми.

    Залучати дітей до святкувань; ознайомлювати з обрядовими стравами (кутя, вареники, пампушки, крашанки, паска).

  • Народні ремесла

    Ознайомлювати дітей із косівськими виробами з глини (миски, макітри, глечики, кухлики тощо), чарівною українською вишивкою (рушники, серветки, сорочки тощо), ткацтвом (килимки, гобелени тощо).

  • Показники компетентності дитини:

    • володіє культурою сприйняття предметного національного середовища;
    • прагне підтримувати порядок і затишок в оселі, прикрашати її рушниками, серветками, посудом та іншими національними побутовими предметами;
    • відображає в кольорах, лініях, ритмі, співах, рухах, музикуванні емоційні враження від ознайомлення з народними звичаями і традиціями, предметами довкілля;
    • знає і називає членів сім’ї, родини;
    • має уявлення про традиційний національний одяг, житло, народну іграшку, предмети народного декоративно-ужиткового мистецтва, їх ви- користання в повсякденному житті, зокрема в Західному регіоні;
    • має знання про календарно-обрядові свята (Святого Миколая, Різдво, Стрітення, Великдень) та їх традиції, пов’язані із Західним регіоном;
    • використовує загальноприйняті форми вітання, звертання, пошани, подяки;
    • має знання про народні традиції, передає свої враження від участі у святкуванні календарно-обрядових свят через розповіді;
    • знає народні ігри, потішки, забавлянки;
    • милується виробами народних умільців, речами ужиткового мистецтва.

Середній дошкільний вік (пʼятий рік життя)

  • Вікові можливості дитини

    На п’ятому році життя обсяг інтересів у дітей значно зростає. У них починають формуватися почуття, що виражають ставлення до людей і явищ навколишнього життя, до взаємин між людьми, до предметів, які навколо. Формуються свої враження, в результаті чого дитина визначає, що їй подобається.

    Діти легко сприймають та засвоюють колядки, щедрівки, віншування, гаївки, веснянки, а також народні рухливі ігри. Малюки залюбки грають у народні ігри з простим сюжетом, виконують різні ролі, водять хороводи.

    Зростає емоційна чутливість, цікавість до розповідей дорослих про звичаї та традиції рідного краю, бажання наслідувати їх. У процесі активної участі у підготовці та організації народних свят діти можуть не лише наслідувати дорослого, а й проявляти елементарну творчість.

  • Освітні завдання

    • Ознайомлювати дітей із народними національними оберегами (ка- лина, верба, віночок, сорочка-вишиванка тощо).
    • Ознайомлювати з минулим рідного краю, заохочувати дітей до пізнання свого родоводу.
    • Залучати дітей до української національної обрядовості, підг товки та відзначення народних свят, звичаїв і традицій.
    • Розвивати у дитини національні риси особистості (щирість, гостинність, доброту, щедрість) через багатство національного фольклору (казки, загадки, скоромовки, прислів’я, приказки, пісні та народні ігри).
    • Формувати знання дітей про побут українського житла, українську іграшку, посуд, одяг.
  • Сім’я, родинні традиції

    Розширювати знання про сім’ю, рід. Вчити розповідати про сім’ю за родинними світлинами. Продовжувати ознайомлювати дітей із формами звертання в українській родині: до старших звертаються на «Ви», це підкреслює пошану до людей. Ознайомлювати з родинними святами (хрестини, день народження), сімейними обов’язками. Формувати вміння підтримувати щирі, доброзичливі родинні стосунки. Підводити до розуміння того, що старша дитина в сім’ї має піклуватися про мо- лодших братиків і сестричок.

  • Українська оселя

    Давати дітям уявлення про українську садибу: хату, подвір’я, садок, квітник, криницю, огорожу, стайню (використовувати назви, характерні для регіону). Ознайомлювати з рослинами-оберегами на українському подвір’ї (калина – символ вірності, нескореності; верба – символ рідної домівки; чорнобривці, мальва, ружа, червона рута – символи материнства, любові, ніжності). Розширювати знання про інтер’єр хати та кухні: піч, начиння для печі (рогач, коцюба, хлібна лопата); посуд (макітра, горнятка, тарелі, горщики, макогін, діжа, качалка тощо), світлиця – меблі: скриня, колиска, стіл, лава, ослін. Розповідати про використання предметів національного декоративно-ужиткового мистецтва (рушники на образах, обрус, килими, постіль, вишивані подушки); покуття – найсвятіше місце в хаті, місце для образів, образи прикрашали рушниками; оздобою української оселі є світлини батьків, родини, портрети національних героїв, Т. Шевченка.

  • Краєзнавство

    Розповідати про заснування столиці України – міста Київ. (У столиці працюють: Президент, міністри, народні депутати. У Києві головна вулиця – Хрещатик, є метро.) Наголосити на тому, що в Україні державною мовою є українська. Продовжувати ознайомлювати дітей з архітектурними пам’ятками, а також із легендами рідного краю.

  • Народний одяг

    Поглиблювати знання дітей про український національний одяг, його зручність, декоративну мальовничість. Розширювати уявлення про жіночий український костюм: вишиту сорочку, плахту, запаску, хустину (для жінок) та віночок зі стрічками (для дівчат), намисто тощо; чоловічий український костюм: сорочка-вишиванка, штани (шаровари), свита, бриль, шапка. Давати уявлення про дійство плетіння віночків, заготівлю квітів, вікові ритуали одягання та носіння віночків. Ознайомлювати з традицією прикрашання українського національного одягу, з національним одягом свого краю.

    Використовувати легенди, оповідки, пісні про віночок, квіти у ньо- му, хустину та сорочку-вишиванку.

  • Ігри. Українська народна іграшка

    Навчати дітей хороводних ігор із текстом для співу. Продовжувати ознайомлювати з дерев’яними іграшками Яворівщини (коник, візок, пташка); розглядати візерунки на виробах. Ознайомлювати з глиняними свистунцями (опішнянськими та косівськими), іграшками, плетеними з лози. Заохочувати до малювання простих візерунків на площинних формах іграшок.

  • Календарно-обрядові свята

    Формувати уявлення дітей про традиції, обряди та звичаї Галичини (Різдво – свята вечеря в родині, сімейні традиції частування, колядування; вивчення з дітьми віншувань, колядок, щедрівок; Великдень – традиції освячення паски, великоднього кошика, розфарбовування писанок, крашанок, ведення гаївок, великодні ігри; Стрітення – зустріч зими з весною, ігри, освячення свічок, які називають громовицями, бо вважають, що вони оберігають людей від грому; свято Святого Миколая – написання листів Святому Миколаю). Залучати дітей до участі у святкуванні свят, вивчати народні звичаї, календарно-обрядові пісні, ігри; ознайомлювати з обрядовими стравами (кутя, вареники, узвар, паска, писанка, крашанка, пампухи).

  • Народні ремесла

    Ознайомлювати дітей із предметами народного декоративно-ужит- кового мистецтва, їх використанням у повсякденному житті. Давати знання про вироби гончарів – посуд (миски, глечики, макітри, куманці, горнята-двійнята) косівських, опішнянських, гаварецьких майстрів. Розповідати, що гаварецьку кераміку виготовляють на Львівщині (макітра, миска, горнята, підсвічники тощо); вироби гаварецьких майстрів мають чорний колір. Ознайомлювати з косівською керамікою (посуд розмальований рослинно-геометричним візерунком).

    Прилучати дітей до краси української вишивки, історії її виникнення. Ознайомлювати з характерними особливостями вишивки свого регіону. Розповідати, що в Україні з давніх-давен поширене ткацтво (ткали полотно, а також килими).

    Залучати дітей до традицій писанкарства. Ознайомлювати з історією виникнення писанки, легендами й казками про неї. Розповідати, що в Коломиї є музей та пам’ятник писанці; писанки вирізають з дерева (м. Яворів), роблять з бісеру. Розширювати знання дітей про витинанку: її робили з паперу одного або кількох кольорів, нею прикрашали оселю до свят. Ознайомлювати з виробами, плетеними з лози (кошики, тара для збіжжя, капелюхи, капці).

  • Показники компетентності дитини:

    • володіє елементарними навиками, бережно ставиться до результатів людської праці;
    • дотримує норм культури спілкування, поважає інших, турбується про них, проявляє привітність та гостинність, пошану до старших;
    • дотримує родинних звичаїв і традицій під час святкування свят;
    • має уявлення про високу духовну культуру українського народу, про звичаї та традиції, про споконвічне прагнення українців до краси;
    • емоційно сприймає народну іграшку, традиційний одяг, вироби народних майстрів;
    • розуміє, що Україна є Батьківщиною, має свою символіку, мову, звичаї та традиції, календарно-обрядові свята. Виявляє стійкий інтерес до історії рідної землі;
    • має уявлення про житло, предмети народного декоративно-ужит- кового мистецтва, їх використання в повсякденному житті, народну іграшку, вишивку, український національний одяг, сім’ю та сімейні традиції в Україні;
    • милується чарівним світом народного декоративно-ужиткового мистецтва, різнобарвним багатством пісенних та хореографічних тра- дицій;
    • бере участь у святкуванні календарно-обрядових свят;
    • проявляє ініціативу, відтворює кращі зразки народного фольклору та речей народно-ужиткового мистецтва.

Старший дошкільний вік (шостий рік життя)

  • Вікові можливості дитини

    У старшому дошкільному віці виникають реальні можливості для опосередкованого засвоєння дітьми знань, які виходять за межі їхнього життєвого досвіду і безпосереднього сприймання, а також які віддалені у часі. Це створює сприятливі умови для ознайомлення дітей з історією рідного краю, його народом, специфікою праці та побуту, особливостями мови і культури.

    Процес розширення уявлень про довкілля, розвиток уяви і пам’яті, активізація розумової діяльності дітей сприяє оволодінню елементарними навичками мисленнєвих операцій, що, своєю чергою дає дітям змогу засвоювати складнішу інформацію.

    У старших дошкільників під час засвоєння знань про об’єкти та явища навколишнього світу виникає бажання порівнювати, оцінювати бачене і відповідно відображати, наслідуючи побачене. У цей період у них переважає емоційне сприйняття. Цьому сприяють розвиток сенсомоторики – узгодженості в роботі очей і рук, чуттєвий досвід, уміння виокремлювати головне та узагальнювати характерні особливості.

    Старші дошкільники люблять ігри з діалогом, хороводи зі співом, танцювальними рухами, які відображають трудові дії.

  • Освітні завдання

    • Розвивати пізнавальну активність дітей, прагнення якомога глибше пізнати свій народ, свої національні корені.
    • Розширювати обсяг знань дітей про Україну, її столицю, історію, культуру, видатних людей.
    • Залучати дітей до української національної обрядовості, підготовки і проведення народних свят, ігор, використання народних прикмет, народної творчості; формувати уявлення про національне мистецтво, народні промисли, українську національну кухню.
    • Формувати стійкий інтерес до матеріалу народознавчого змісту, ба- жання пізнати його глибше, вчити використовувати його в повсяк- денному житті. Вчити запам’ятовувати вірші, прислів’я, приказки, казки, загадки, легенди.
    • Формувати уявлення про родинні обереги українського народу.
    • Прищеплювати дітям елементарні трудові навички, пов’язані з на- родними ремеслами.
    • Вчити малюків вишивати, витинати, розписувати писанки, іграшки, посуд; виготовляти різні вироби: серветки, іграшки, аплікації тощо.
  • Сім’я, родинні традиції

    Допомагати дитині пізнавати свою сім’ю, батьків, рід, історію роду. Ознайомлювати з ремеслами, якими займалися прадіди: вишивка, лозоплетіння, гончарство, бондарство тощо. Формувати повагу до старших. Вправляти у вмінні бути вдячним старшим за терпіння, мужність, за любов і турботу. Вчити висловлювати свою любов і ніжність. Вчити дітей шанувати своїх предків, складати родовідне дерево, пам’ятати дні народження, іменини батьків та інших членів сім’ї, проявляти знаки уваги і пошани, вітаючи близьких, робити їм подарунки, проявляти турботу як одну з основних норм поведінки в родині. Допомагати усвідомити, що брати і сестри мають допомагати один одному, старші з них мають дбати про молодших. Ознайомлювати із традиціями першої купелі, хрестин. Давати поняття про обереги української родини (батьківське та материнське благословення, грудка землі з подвір’я, рушник, вишиванка).

  • Українська оселя

    Ознайомлювати дітей з традиціями і звичаями, пов’язаними з будів- ництвом житла в Україні, оздобленням зовні та всередині, розміщенням меблів (лава, стіл, ослін, скриня, мисник, ліжко), предметами побуту. Поглиблювати знання про традиції прикрашання оселі вишиваними рушниками, килимами, витинанками. Розповідати дітям про звичаї та традиції, пов’язані з поселенням у дім, про роль оберегів в українській хаті (образ, піч, рушники) та в оформленні садиби. Ознайомлювати з рослинами-оберегами на українському подвір’ї: калиною – символом вірності, нескореності; вербою – символом рідної домівки, близьких людей; квітучими рослинами (чорнобривці, мальва, ружа, червона рута) – символами материнства, любові, ніжності. Розширювати знання дітей про українську оселю: під час будівництва хати, коли були зведені сволоки, на дах ставили галузки дерева і це називали «квітка», що означало завершення будівництва; всередині оселю прикрашали образи з вишиваними рушниками, вишивані подушки та штори на дверях; за звичаєм, коли люди приходили у новозбудовану хату, то сипали на долівку пшеницю і копійки (щоб господарі були в достатку); на подвір’ї обов’язково копали криницю, над якою зводили дашок, щоб не потрапляли дощ чи сніг; перед хатою висаджували калину, мальви, чорнобривці, жоржини.

  • Рідний край

    Формувати уявлення про те, що Україна має давню історію (князі, військо, храми, рукописні книги, ремесла, культура, національний одяг, національна символіка, визначні діячі, гетьмани). Ознайомлювати з історією рідного міста (села), символікою, історичними пам’ятками, легендами про рідний край.

    Поглиблювати знання про заснування міста Київ, ознайомлювати з легендами про виникнення міста, дитячими оповідками та легендами про княжу добу. Розповідати, що Київська Русь – перша назва України, її перші правителі – князі (Володимир Великий, Ярослав Мудрий). Ознайомлювати з періодом козацтва (гетьмани Богдан Хмельницький).

    Ознайомлювати з пам’ятками національної історії: Києво-Печерська лавра, Золоті ворота, Софійський собор, Канів, Тарасова гора, Запорізька Січ, Хортиця.

    Розвивати інтерес до історичних подій на рідній землі. Спонукати до пізнання дітьми історії свого краю.

  • Народний одяг

    Ознайомлювати дітей з українським національним одягом та особли- востями національного одягу Західного регіону, порівнювати їх з особ- ливостями національних костюмів інших регіонів. Розповідати, що одяг є буденний і святковий. Давати знання про роль оберегів у національному одязі українців (вишивана сорочка чоловіча та жіноча, віночок, хустка, намисто). Формувати знання про галицький національний одяг (для дівчат – довга вишивана сорочка, плахта, крайка; для хлопців – вишивана сорочка, лляні штани, постоли; взимку носили кожух, чоботи та штани із сукна).

  • Ігри. Українська народна іграшка

    Вчити дітей грати нескладні рухливі ігри з текстом, діалогом та ігри, що ознайомлюють дітей із трудовими процесами, зі звичаями українського народу. Ознайомлювати з іграшками, виробленими з тіста, сиру, тканини, глини, дерева. Залучати до виготовлення ляльки-мотанки. Ознайомлювати з керамічною іграшкою, яку виготовляли у с. Стара Сіль.

  • Календарно-обрядові свята

    Формувати усвідомлене ставлення дітей до свят, традицій свого на- роду, залучати їх до безпосередньої участі в святах.

    Ознайомлювати дітей із народними звичаями на Андріївських вечорницях, іграми з калитою, жартівливими таночками, піснями, дражнилками, приповідками, ворожіннями. Формувати поняття «милосердя»: голодного нагодувати, спраглого напоїти, хворого відвідати; з традиціями дарування подарунків на свято Святого Миколая. Розширювати знання про святкування Різдвяних свят (різдвяні сімейні традиції внесення дідуха, колядування, віншування, соломʼяний «павук», вертеп із шопкою; щедрування, посівання). Розповідати, що на Йордан святять воду, яку вважають лікувальною, священик кропить хату освяченою водою. Закріплювати знання про народні традиції на Стрітення (освячення стрітенських свічок-громовиць, прикмети). Розширювати знання дітей про підготовку до Великодніх свят: ознайомити із традицією – освячення вербових гілочок на Вербну неділю, традиціями підготовки до Великодня: у Чистий четвер випікають паски, розписують писанки; у Великодню п’ятницю йдуть до церкви до Плащаниці; в суботу освячують Великодній кошик. Ознайомлювати із традиціями святкування Великодня: у Великодню неділю йдуть до церкви, після чого вся сім’я збирається за сніданком; найстарша особа в сім’ї всіх частує Великоднім яйцем; у Великодні свята водять гаївки та проводять ігри.

    Ознайомлювати із Зеленими святами; традиціями прикрашання житла травами: на долівку стелять очерет. Розповідати легенди й оповідки про чудодійну силу трав і рослин.

    Давати знання, що на Спаса є традиція освячувати мед, фрукти, квіти, які після освячення набувають цілющих властивостей.

  • Українська національна кухня

    Формувати уявлення про українську кухню, основні традиційні страви: борщ із пампушками, вареники з сиром, картоплею, капустою, галушки, деруни, капусняк, млинці, узвар тощо. Розповідати про народні ритуали, обряди, пов’язані з приготуванням їжі. Формувати поняття, що хліб – джерело життя, «хліб святий», його потрібно шанувати, що в Україні є звичай зустрічати гостей хлібом-сіллю (коровай на вишитому рушникові прикрашають барвінком і калиною).

    Ознайомлювати з обрядовою українською їжею: кутею та узваром; паскою, крашанками, писанками.

  • Народні ремесла

    Продовжувати ознайомлювати з гончарством, вишивкою, писанкар- ством. Учити дітей розуміти символічне значення деяких візерунків, кольорів.

    Зацікавлювати виробами з дерева; різьбленням по дереву; лозопле- тінням; ткацтвом.

    Ознайомлювати з яворівськими різьбленими писанками, іншими дерев’яними виробами та виробами з лози, рогози (кошечки, кобельки, тара для збіжжя, капелюхи тощо); з вишиванками (хрестиком та низинкою; кольори різнобарвні, різний орнамент); керамікою; гончарством (виготовлення кахелю для печей). Розповідати про виготовлення скляного білого і кольорового посуду, бондарство (виготовлення бочок), золотництво та виготовлення годинників.

    Виховувати повагу до людей творчої праці, чиї руки у народі назива- ють «золотими».

  • Показники компетентності дитини:

    • Знає культурні традиції свого народу та свого регіону, підтримує родинно-побутові традиції спілкування; y має сформований інтерес до історії свого краю, емоційно сприймає творчість народних умільців, цінує результати їхньої праці;
    • Ознайомлена з історією України, її столиці, рідного міста (села), регіону;
    • Знає про національні особливості української оселі, предметів побуту, національного одягу, національної іграшки, оберегів;
    • Має уявлення про національні звичаї та традиції, родинно-побутові звичаї, старовинні ритуали, українську кухню;
    • Має знання про українські народні ремесла, промисли, їх історичні витоки і сучасне використання;
    • Знає та використовує фольклорні жанри (віншування, колядки, гаївки, щедрівки, народні ігри).