Дошкільний навчальний заклад (ясла - садок) комбінованого типу № 60 «Ялинка - Веселинка» Черкаської міської ради.

For up to £250 Bonus for sports, use our exclusive bet365 Bonus www.abonuscode.co.uk Claim your bonus and start betting at bet365 now.

Процес адаптації до умов дошкільного закладу дітей з особливими освітніми потребами

Ми не раз замислюємося над тим, чому одні діти звикають до умов дитячого садка досить швидко, а іншим для цього потрібно чимало часу. Річ у тім, що усім дітям притаманні індивідуально – психофізіологічні особливості, які зумовлюють їхню поведінку, ступінь активності, емоційні реакції на певні ситуації.

Це стосується і дітей з особливими потребами. Переступаючи поріг дитячого садка для них все незвичне: відсутність близьких, незнайомі дорослі, багато дітей, новий розпорядок дня, нове приміщення, незвичні умови.

Адаптаційний період дітей з особливими потребами умовно можна поділити на три етапи.

На першому етапі майже у всіх дітей спостерігаються ознаки нестабільності в емоційній сфері. Малюки відмовляються від спілкування з іншими людьми, від іграшок. До однолітків і вихователя ставляться байдуже або стороняться їх.

На другому етапі діти виділяють для себе вихователя. Вони починають відгукуватися на його звернення по імені, реагувати на ласку і пропозицію погратися.

На третьому етапі у малюків спостерігається інтерес до інших дітей.

Для кожної дитини адаптаційний період займає різні проміжки часу. Для одних це може бути тиждень, для інших декілька місяців. Все залежить від індивідуального розвитку дитини.

Важливу роль у процесі адаптації відіграють асистент вихователя і вихователь, їхні особистісні якості, чутливість до інших людей, потрібно щоб вони мали таку рису, як людяність, у якій поєднується серцева доброта з мудрою суворістю батьків. Адже вони є головними фігурами педагогічного процесу. Їхній особистий приклад – могутній фактор виховного впливу.

В своїй роботі ми користуємося принципом, що діти з особливими потребами, це звичайні діти, вони як і їхні однолітки вміють сумувати, радіти життю, гратися, спілкуватися з іншими дітьми.

А також намагаємося бачити сильні сторони і спиратися на них. Контролюємо форму спілкування, не припускаємо зверхності.

Свою роботу організовуємо так, щоб сформувати толерантне ставлення до дітей з особливими потребами, не робимо різницю між ними та їхніми однолітками. Ніколи не ділимо дітей за принципом – здорові та інваліди, а також не використовуємо ці терміни. З боку здорових дітей може виникати безліч запитань щодо дитини з особливими потребами. Це зумовлено як незвичністю дитини, так і властивістю для всіх дітей допитливістю. У такій ситуації педагоги мають чесно, тактовно та коректно відповідати на їхні запитання.

Також педагоги мають створювати демократичну атмосферу і всіляко сприяти формуванню дружніх стосунків між дітьми. Для цього в своїй роботі ми використовуємо методику «Persona Dolls» (Лялька як персона).

У своїй роботі ми стикалися з проблемою, коли діти з типовим розвитком намагалися все робити замість своїх товаришів з особливими потребами , їхнє бажання зрозуміле, адже їм хотілося допомогти , підтримати їх, але така надмірна допомога може призвести до нездорової залежності. Адже основною умовою перебування дітей з особливими потребами в дошкільному закладі є розвиток соціалізації, самостійності.

Формування соціальної адаптації у дітей з особливими потребами відбувається як на спеціальних заняттях, так і під час гри і спеціально організованої вільної діяльності, при виконанні режимних моментів.

Перед навчанням необхідно визначити, що уміє дитина. Як правило уміння і розвиток оцінюються за такими критеріями:

  1. Як дитина спілкується і наскільки в неї розвинуті соціальні навички ( поведінка в колективі, взаємодопомога);
  2. Як вона себе обслуговує – їсть, одягається, роздягається;
  3. Розвиток великої моторики – як дитина ходить, бігає, стрибає;
  4. Розвиток дрібної моторики – вміння користуватися дрібними предметами, передавати їх з руки в руку, виконувати завдання , які потребують координації зору;
  5. Розвиток мови – до уваги береться не лише словниковий запас, але і вміння висловити свою думку;
  6. Розуміння мови - уміння виконувати прохання, швидкість реакції на них.

Діти з особливими потребами – звичайні діти, але існують фактори, що ускладнюють навчання:

  • Відставання в моторному розвитку - у розвитку тонкої і загальної моторики;
  • Можливі проблеми зі слухом і зором;
  • Проблеми з розвитком мови;
  • Слабка короткочасна слухова пам'ять;
  • Більш короткий період концентрації;
  • Труднощі в оволодінні і запам'ятовуванні нових понять і навичок;
  • Труднощі в умінні узагальнювати, міркувати і доводити;
  • Труднощі зі встановленням послідовності (дій, явищ, предметів тощо).